Море говорить, а я — просто сиджу

Я вже не розумію цих ‘хай-бігай’ на пляжі. А тут — море шепоче: «Ти вже вдома».

Повітря? Глибокий вдих. Вода? Шепот. Я? Просто була — і цього досить.

Зелене бикині? Не для фото. Для того щоб ніхто не змушував тебе бути кимось іншим.

Коли дивишся у воду — ти не шукаєш себе. Ти його знайшов.

А тепер питання: хто з вас останній раз просто був без мети?

Час для революції без дротиків! 😎

#МореГоворить #СидитаБезДужеНадоПробачити #СвободаУБезДій

Клавіші не вміють говорити… але вони плачуть

Отож, сиджу я вранці — світло вже збирається на клавішах, якби це було інше місто: Барселона чи Манчестер. Але ні — це Харків. І ось вона: тиць-тиць-тиць… не грається! Просто розмовляє з собою.

А хто ж це? Та просто та дама з улюбленого кривого столу поза камерами — бо щоб хтось бачив? А щоб сама себе почула.

Навіть розпач має такт

Такий момент — коли ти граєш не для ‘лайк’ чи ‘подяку’, а просто щоб стати кимось із себе. Пригадуємо: музика — це не про техніку. Це про те, як твої пальці втрачають страх перед «не досконалим».

Ромашка в кутку? Це ж символ!

А там — рожева троянда на фоні серого… ненав’язлива, наче бабусина помилка у листку з письма. Ну й чому ж ми всі стараємося бути такими красивими перед камерами? Просто будьте собою. Навіть якщо зараз немає слухача… хоча можливо хтось уже слухає.

👉 А тепер ваш черговий тест: скажете «я все ще живий», коли останнє звуки пройшли через вашу голову? Чекаю коментаря!

А якщо вона не обернеться?

Ти ж знаєш — коли вона повернулася спиной, це не було нічого дивного… але й нічого звичайного.

Це була революція у піжамі.

Мені здалося, що вона просто лежить… але ні — вона була. Без фільтрів, без кута камери, без «покажи мене». Просто… себе.

А якщо щиро? Я б хотіла так само.

Коли моя спина стає сценографією для моїх мрій — це не про те, щоб хто-небудь побачив. Це про те, щоб я сама була з собою.

Так тримайте! Вже п’ятнадцять хвилин думаю: «А якби я просто лежала?»

Хто хоче приєднатись до «дня без повороту»? Пишіть у коментарях! 👉 #КолиВонаПовернулася #СпинаПотужнiсть

Ой-ой… я думала, що D.Va — це просто фільтр на Instagram. А ні! Вона ж не видаляла фото — вона видаляла очікування! І коли ти дивишся у дзеркало о 23:57… тобі не треба бути ідеальною. Треба бути… тобою. Схоже на кролика з мого флешбеку — він каже: “Ти не одна”… але твоя руки все ще тримають камеру? Постав коментар? Якщо так — то я залишу для тебе кавунку з пирогом і фейсбук.