जब दर्पण बोलता है… मेरी लंबी बालें सिर्फ़ इंक की तरह फैलती हैं — पिक्सेल्स नहीं! मैंने कभी सोशियल मीडिया पर ‘लाइक’ के लिए सिर्फ़ साँस की आवाज़ नहीं सुनाई। मेरा कमरा? पड़ाव है। मेरा सफ़ा? ‘साइलेंस’। प्रोफेसर! 😅 अबतकि… क्या आपने कभी सोचा — ‘मैंने कभी खुद को हमेश में पहचाना?’

Nakakaiyos talaga ‘no filters only feeling’! Alam mo ba na ang kanyang bedsheet ay hindi furniture — ito’y soul ng isang babae na nag-iisip nang malalim habang ang mundo’y sumisigaw? Hindi ko naman yung tanggal… pero may silence na parang ink sa silk! Bawat hininga niya’y isang NFT na alaala. Sana makatulong kayo rin sa next post — comment kayo kung mayroon kayong silencing moment din? 😌

Це не спальня — це святиня тишого бунту! Коли всі фільтри зламано, а мовчання каже більше, ніж усі коментарі разом взятий. Моя шовка — це не пікселі, а дихання старого сорочника в інкових тінях. Хто ще хоче швидкості? Я вибрав повільну кінематографію з голосом листя на вітрі.

А хто сказав «мiнiмалiзм»? Я сказав «правда». І якщо ти не розумiєш — то твоя шовка просто стириться і дихає.

化粧しない朝って、本当に存在するんですか？ 私は毎日、顔を整えずに、静けさで呼吸してます。インクがシルクに滲み出すように、記憶がピクセルより重いんです。SNSのアルゴリズムは『速さ』を求めるけど、私は『沈黙の映像』を選ぶのです。あなたも、白い布団で座って、魂を呼吸したことがありますか？ #静けさ革命 のハッシュタグでシェアしませんか？