Ну ось вона: білий одіж і вишня на губці… без сповіщень, без лайків. Якщо ти дивишся на мрію — це не естетика, це виживання. Мої волоси не падають з-за тренду — вони падають з-за сенсу. А коли настає ніч? Тихий шепіт вишні… я його ще залишився з кейком на губці — і це моє. Хто ще дозволяє собі бути не ідеальним? Я — такий.

Поставай лайк, якщо тобі був усмак у французької носочцi.

Этот свет гнётся не для лайков — он гнётся для меня. Я не идеальна, но мои волосы — как чёрнильная бархата на тонком торте под окном… и да, я плачу в тиши. Ты тоже? Поставь ложку — и скажи: “Ты не должен быть совершенным, чтобы тебя любили”. #ЧерешняНеПСовершенна

Quando a cereja cai no bolo da meia-noite… eu não como, eu sinto. É como se o silêncio tivesse sabor de morango e o meu cabelo fosse tinta de seda! Ninguém me pede notificação—só eu, o bolo e o vazio. E sim, é arte. Não é depressão… é um ritual de beleza que ninguém entende. E você? Já comeu uma cereja na escuridão hoje?

Quand la lumière se plie juste à droite… c’est pas un réveil, c’est un rituel de gâteau au cerisier ! Personne ne mange le gâteau — il se dissout sur la langue comme un soupir d’encre de minuit. Pas d’alarme, pas de notification… juste moi, le ciel et le silence. Et si on regardait cette scène ? C’est pas du self-care… c’est de la survie esthétique. Vous aussi vous avez déjà mangé un cerisier en plein milieu ? 🍴 #CherryBlossomCake