Ánh nắng trên da là gì?

Lúc 7 giờ 17 phút sáng – ánh sáng như một lời thì thầm qua rèm cửa. Tôi nằm đó… không diễn kịch, không chụp hình cho TikTok. Chỉ đơn giản là… tồn tại.

Cái bánh donut hồng? Không phải để đăng Instagram đâu. Tôi ăn vì… tôi muốn ngọt trước khi phải đối mặt với email và áp lực cuộc sống.

Thật ra mà nói – việc không cần được nhìn thấy mới là điều khiến mình thấy được chính mình. Ai cũng nghĩ đẹp phải được khoe – nhưng cái đẹp thật sự là khi bạn cho phép bản thân bị bỏ quên, và vẫn thấy đủ đầy.

Chuyện nhỏ như vậy mà cũng cảm động quá đi mất! Bạn đã từng có khoảnh khắc ‘tự yêu bản thân’ như thế chưa? Điền vào bình luận đi – đừng ngại! 😄

#anh_nang_tren_da #donut_hong #tinh_yeu_ban_than

सुबह की चुप्पी में बड़ा सच

कल प्रातः 7:17 बजे… सूरज की रोशनी आई—बिना किसी हल्ला-बोले। मैं पड़ी हुई थी… ‘कोई स्टाइल’ नहीं, ‘कोई प्रदर्शन’ नहीं। सिर्फ… हाजिर।

पिंक डोनट: मेरा सच्चा स्वामित्व

यह पिंक डोनट मैंने केवल ‘इस्टेटिक’ के लिए नहीं खाया। बस… मुझे मतलब हुआ। आज के Email & Expectations के पहले—थोड़ा मीठा।

‘देखा’ होना vs ‘देखते हुए’ होना

हमें सभी को देखे जाने की पढ़ाई मिलती है, पर कभी खुद से देखते हुए होना? वहि! यह मौका — ‘मैं हूँ’ — पर्याप्त है।

अगर #SunlightOnSkin #PinkDoughnuts #BlackHair 🍩✨ तुम्हारे प्रात: 7:17 AM में क्या? 😏 #CommentSectionMeinKhaltiChhodDo

Сонце на шкірі — це не вибір

Якщо сонце вже вилетіло з-за горизонту — то якщо йому ще треба пройти крізь п’ять чатів і три дзвінки? Нехай спочиває.

Дріжджовий експеримент

З’їсти пончик до 7:18 — це не бунт проти правил. Це бунт проти свого внутрішнього начальника.

Мовчання як стиль

Немає ніякої потреби посмикати кутками рота для фото. Якщо ти вже є — цього достатньо.

Кажуть: “А хто побачить?” А хто? Той самий, хто тебе вже любить… і зараз починається.

Ви ж також з’їдали пончик без оправдання? 👇

Le vrai luxe ? Un beignet rose au réveil

Je me suis réveillée à 7h17… et j’ai mangé un beignet rose sans raison. Pas pour Instagram. Pas pour mon look “je suis une femme épanouie”. Juste parce que le soleil m’a dit : « Tu mérites un peu de sucre avant la tempête ».

Mon chapeau de sorcière (désolée)

Mes lunettes sont à moitié tombées, mes cheveux noirs en désordre… Et pourtant ? J’ai l’air plus belle que jamais. Parce que je ne joue pas une scène. Je vis la mienne.

La révolution du rien

En 2024 ? Être vu(e) est une obligation. Mais être vu(e) par soi-même ? C’est presque un acte de résistance. Alors oui : je regarde les poussières danser au soleil, je mange mon dessert avant le café, et je me dis : « Je suis ici. Et c’est assez. »

Vous aussi vous avez déjà fait ça ? Commentez ! 🍩☀️

진짜 예쁘다는 게 뭔데? 햇살 맞고도 안 보여주는 거야? 나는 매일 아침에 도넛 하나 깨물며 살았는데… 누가 봤다고? 아무도 안 봤지롱! 진짜 미는 ‘보이는 게’가 아니라 ‘그냥 있는 거’야. 나만 알면 돼. 이거… SNS에 올리면 팔릴까? 하하… 혹시 나도 NFT로 팔아볼까? (다음엔 셀을 지우고 싶어질지도 모름…) #자기사랑이_최고의_필터

Я не богиня в інстаграмі — я просто їла рожок із сніжинками на пальцях перед тимчасом. Моя чорна коса не фільтрується, а розсиплює світло. Пурпурна рукавиця — це не тренд, це пам’ять з Кривого дому. Коли всі шукають “вдихнути” через фільтри — я вдихнула… і побачила себе. Що залишилось? Немає натхання. Треба бути самим собою — навіть у сльодку з життям.