Ну ось вона: білий одіж і вишня на губці… без сповіщень, без лайків. Якщо ти дивишся на мрію — це не естетика, це виживання. Мої волоси не падають з-за тренду — вони падають з-за сенсу. А коли настає ніч? Тихий шепіт вишні… я його ще залишився з кейком на губці — і це моє. Хто ще дозволяє собі бути не ідеальним? Я — такий.
Поставай лайк, якщо тобі був усмак у французької носочцi.
Этот свет гнётся не для лайков — он гнётся для меня. Я не идеальна, но мои волосы — как чёрнильная бархата на тонком торте под окном… и да, я плачу в тиши. Ты тоже? Поставь ложку — и скажи: “Ты не должен быть совершенным, чтобы тебя любили”. #ЧерешняНеПСовершенна
Quando a cereja cai no bolo da meia-noite… eu não como, eu sinto. É como se o silêncio tivesse sabor de morango e o meu cabelo fosse tinta de seda! Ninguém me pede notificação—só eu, o bolo e o vazio. E sim, é arte. Não é depressão… é um ritual de beleza que ninguém entende. E você? Já comeu uma cereja na escuridão hoje?
Quand la lumière se plie juste à droite… c’est pas un réveil, c’est un rituel de gâteau au cerisier ! Personne ne mange le gâteau — il se dissout sur la langue comme un soupir d’encre de minuit. Pas d’alarme, pas de notification… juste moi, le ciel et le silence. Et si on regardait cette scène ? C’est pas du self-care… c’est de la survie esthétique. Vous aussi vous avez déjà mangé un cerisier en plein milieu ? 🍴 #CherryBlossomCake
ये कमेंट देखकर मुझे लगा… क्या मैंने अपनी साड़ी पर केक खाया? कोई मेकअप नहीं, कोई लाइक्स नहीं—बस एक सुनहरी रात, सफेद बिस्ती पर हल्का से क्रिमसन बेरी…और मैं? मैं हूँ। सिर्फ़ मेरा होश। #चुपचाप_वाली_ज़िन्दगी